Щось якось спіймав себе на тому, що найчастіше мене флешбекає, прям з зануренням в спогади, перекидає не якесь пряме бажання цей спогад згадати, а навпаки якісь речі, що слугують якорями цих спогадів.. Химерне відчуття, коли заварюєш собі чай на робочій кухні в Києві, а він виявляється з бергамотом і от ти вже не на кухні на роботі, а на кухні в гостях у своїх тітки і дядька в Полтаві, яких ти вже 10 років не бачив і з якими ти пʼєш цей сраний чай і далі вже думка понеслася квартирою, подвірʼям, вуличками де ходив Теплі насправді спогади з цим бергамотовим чаєм
Якщо ви вподобали щось з того, що тут знайдете, то будь ласка задонатьте кілька грибнів на підтримку України в боротьбі проти російських окупантів - Ukraine (чи тут на дронопад від ПЖ). Кожна ваша гривня справді допоможе наблизити нашу перемогу і захистити українців в цій війні. Якщо ж у вас лишилися грибні і ви хочете закинути автору на каву з круасаном класового розриву, то хто я такий, щоб вас відмовляти, звичайно ж подякую за підтримку❤️ Шануймося, любіть маму, тата і Україну! Допомагайте бабусям і дідусям переходити дорогу і носити важкі сумки. Мийте руки з милом і поводьте себе погано!

Date:
Words:
204
Time to read:
1 min